"У сяєві пречистої любові

У кожну душу задивився Спас

І в небеса безмежно волошкові

Молитви линуть Богові від нас..."

Під час свого правління римський імператор Костянтин Великий (306-337 рр.) звелів збудувати на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього.

Будівництво закінчили урочистим освяченням споруди 19 серпня. Відтоді, щорічно цього дня Церква відзначає свято Преображення на честь події, описаної у Євангеліях, коли апостоли Петро, Яків та Іван побачили велич і славу Спасителя.

Від часу гріхопадіння люди відчували себе загубленими і шукали дорогу до Бога. Пілігрими Заходу і паломники Сходу пішки долали довгий та небезпечний шлях, подорожуючи до Єрусалима, щоби побачити місця, якими ходив Господь. Одні ставали монахами, відлюдниками, усамітнювались у печерах, сподіваючись на зустріч з Богом. Ще інші наполегливо молились, вивчали Слово Боже. І ми приходимо до храму, щоб відчути дотик Бога. Так як це сталося з Петром, Яковом та Іваном. Опинившись лицем до лиця з Богом, апостоли внутрішньо змінилися, і могли бачити Славу Божу, чути голос Господа і розмову Спасителя з Мойсеєм та Іллею.

Згадаймо і ми миті Преображення у своєму житті. Господь торкається людської душі під час молитви, богослужіння, причастя. Будь-які слова і порівняння не можуть передати цю велич зустрічі людини з Богом.

Про Преображення неможливо розповісти, ним треба жити, кожної миті свого життя бачачи, чуючи, торкаючись, відчуваючи аромат і смак Божої любові, вилитої на його улюблене творіння...