Нагадай мені, Боже, хворобою, що існують недужі, щоб умів їх розуміти і не забував про них.

Нагадай мені, Боже, терпінням про тих, хто страждає, щоб не забув, як це співчувати і плакати.

Нагадай мені, Боже, приниженням про відкинутих, щоб не возносився надто високо над іншими і згадав про забутих.

Нагадай мені, Боже, образою про скривджених, щоб пам`ятав про біль душі, коли з`явиться бажання когось образити.

Нагадай мені, Боже, голодом про бідних і знедолених, щоб не забув дивитись в очі тим, хто потребує, і пам`ятав, що їх маю підтримати.

Нагадай мені, Боже, красою цього світу, щоб пригадав собі, що я є створений на Твій образ і подобу і що покликаний продовжувати Твоє діло творення.

Нагадай мені, Боже, гріхом про грішних людей, щоб не осуджував їх, а співчував їм і молився за їхнє навернення.

Нагадай мені, Боже, радістю про те, що існує радість, щоб не забув, що життю треба тішитися.

Нагадай мені, Боже, самотністю, щоб пам`ятав про осуджених несправедливо, щоб відчув на собі самотність і покинутість, щоб не забув про душевний біль одинокої людини.

Нагадай мені, Боже...

Не забудь про мене, Боже.

Ти знаєш, що я часто можу захопитись тим, що мене віддаляє від реальності життя.

Ти знаєш, як я потім блукаю, щоб повернутись до щоденності.

Тому нагадуй про те, що є довкола, що біля нас, що буває і в нас самих.

Коли все це мене спіткає, то нагадай мені цю молитву, щоб я не забув про те, що ТИ про мене пам`ятаєш...