Коли в духовній їжі я приймаю
Тебе, Ісусе,- кріпосте душі,
Тоді я знаю, ми з Тобою разом,
Я у Тобі, а Ти є у мені.
Ісус сказав: Хто не їсть Мого Тіла й не п"є Моєї Крові, той не буде мати життя вічного".
Святий отець Піо писав:"Іду до переповненої церкви, до святого престолу, на якому безустанно проливається святе вино крові цього прекрасного і єдиного Виноградного Грона, з якого користає лише небагато щасливців. Там, як сам знаєш,- і я не можу чинити по-іншому - я представлю тебе Отцеві в небі, з"єднаному зі своїм Сином, для якого і за посередництвом якого я увесь твій у Христі Ісусі..."
"Якщо тобі не дано довго перебувати на молитві, в читанні і т.д., то це не є причиною щоб знеохочуватись. Допоки ти носиш у своєму серці Ісуса, вважай себе щасливою".
О сь як пише про святе Причастя Франциск Салезій у своїй книжці "Філотея": "Якщо тебе запитають світські люди, для чого так часто приступаєш до святого Причастя, то скажи їм, що робиш так, щоб навчитись Божої любові, для очищення себе з недосконалості, щоб позбутись своєї нужденності, для потішення себе у терпіннях. Скажи їм, що дві категорії людей повинні часто приймати святе Причастя: досконалі, щоб зберегти досконалість, і недосконалі, щоб осягнути досконалість.Часте святе Причастя потрібне сильним, щоб не ослабли, а слабким, щоб набралися сил, хворим, щоб видужали, а здоровим, щоб не захворіли".
Дозвольте навести один приклад.
У середньовіччі жив один надзвичайний силач, великий на зріст чоловік, який переносив людей з одного берега на другий, бо не було моста. Одного разу він ніс через річку мале чарівне дитя, але відчував величезний тягар на своїх раменах.
- О, дорогий сину, який ти тяжкий,- сказав велетень.
- Нічого дивного, адже несеш Того, Який тримає цілий світ,- сказав хлопчик і зник.
Тим малим хлопцем був Христос, Який хотів нагородити силача за любов до ближнього. Від того часу велетня називали Христофором- той, що несе Христа.
Хто причащається, стає правдивим Христофором, який несе Христа. Христос є у нашому серці. Він є нашими крилами. Ним ми зміцнюємось.
По святому Причастю проводимо кілька хвилин у розмові з Христом, але це тільки частина благодарення. Будьмо у ті часи кращі, ніж досі.
"Те, що Бог нас любить,- сказав один святий,- є річ незрозуміла, але ще більше незрозумілим є те, що нам можна Його любити; а зовсім незрозумілим є те, чому Його не любимо."
|