"В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть; веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі". (Рм. 12. 11-12) 


Форум » розділ: Цікаві історії
Автор: Світлана | Дата: 14.06.2017, 01:02

Коли в духовній їжі я приймаю

Тебе, Ісусе,- кріпосте душі,

Тоді я знаю, ми з Тобою разом,

Я у Тобі, а Ти є у мені.

 

Ісус сказав: Хто не їсть Мого Тіла й не п"є Моєї Крові, той не буде мати життя вічного".

Святий отець Піо писав:"Іду до переповненої церкви, до святого престолу, на якому безустанно проливається святе вино крові цього прекрасного і єдиного Виноградного Грона, з якого користає лише небагато щасливців. Там, як сам знаєш,- і я не можу чинити по-іншому - я представлю тебе Отцеві  в небі, з"єднаному зі своїм Сином, для якого і за посередництвом якого я увесь твій у Христі Ісусі..."

 

"Якщо тобі не дано  довго перебувати на молитві, в читанні і т.д., то це не є причиною щоб знеохочуватись. Допоки ти носиш у своєму серці Ісуса, вважай себе щасливою".

О сь як пише про святе Причастя Франциск Салезій у своїй книжці "Філотея": "Якщо тебе запитають світські люди, для чого так часто приступаєш до святого Причастя, то скажи їм, що робиш так, щоб  навчитись Божої любові, для очищення себе з недосконалості, щоб позбутись своєї нужденності, для потішення себе у терпіннях. Скажи їм, що дві категорії людей повинні часто приймати святе Причастя: досконалі, щоб зберегти досконалість, і недосконалі, щоб осягнути досконалість.Часте святе Причастя потрібне сильним, щоб не ослабли, а слабким, щоб набралися сил, хворим, щоб видужали, а здоровим, щоб не захворіли".

Дозвольте навести  один приклад.

У середньовіччі жив один надзвичайний силач, великий на зріст чоловік, який переносив людей з одного берега на другий, бо  не було моста. Одного разу він ніс через річку мале чарівне дитя, але відчував величезний тягар на своїх раменах.

- О, дорогий сину, який ти тяжкий,- сказав велетень.

- Нічого дивного, адже несеш Того, Який тримає цілий світ,- сказав хлопчик і зник.

Тим малим хлопцем був Христос, Який хотів  нагородити силача за любов до ближнього. Від того часу велетня називали Христофором- той, що несе Христа. 

Хто причащається, стає правдивим Христофором, який несе Христа. Христос є у нашому серці. Він є нашими крилами. Ним ми зміцнюємось.

По святому Причастю  проводимо кілька  хвилин у розмові з Христом, але це тільки частина благодарення. Будьмо у ті часи кращі, ніж досі.

 

"Те, що Бог  нас любить,- сказав один святий,- є річ незрозуміла, але ще більше незрозумілим є те, що нам можна Його любити; а зовсім незрозумілим є те, чому Його не любимо."

 


 




Раді Вас вітати на форумі:
Слава Ісусу Христу,
Гість!


Оголошення


Статистика

Відвідувачів за сьогодні: 216
Якщо Ви зауважили орфографічну помилку, просто виділіть її та натисніть:
Система Orphus Система Orphus